Через регулярні атаки українських дронів на об’єкти в Москві та Підмосков’ї за наказом Кремля зводять десятки нових позицій ППО навколо російської столиці. Вежі розташовані вздовж Центральної кільцевої автомобільної дороги (ЦКАД) і «малої бетонки», що її дублює. Цю дорогу збудували ще у часи СРСР на відстані майже 50 км від Москви, щоб забезпечити транспортування ракет до систем ППО. Ці системи мали захищати від ракет НАТО, але їх так ніколи і не задіювали.
Російська служба Радіо Свобода зібрала інформацію про нові об'єкти противітряного захисту Москви, які вимушена зводити російська влада.
Нові російські позиції ППО в московському регіоні часто розташовані поруч із колишніми позиціями радянського «малого кільця ППО», яке мало захистити столицію СРСР від повітряних атак країн НАТО за допомогою ракетних комплексів С-25 «Беркут».
Оскільки країни НАТО ніколи не атакували СРСР і сучасну Росію, тому усі ці комплекси ніколи не бути задіяні.
Тепер же, розв'язавши повномастабну війну проти України, Кремль вимушений оновлювати систему протиповітряного захисту Москви, бо столицю Росії атакують українські дрони.
Вранці 28 травня 2025 року жителі російського підмосковного Зеленограда прокинулися від вибухів.
«Було чути виразно два вибухи. Після цього я підійшла до вікон і побачила роботу ППО, а саме – збиття безпілотника. У той момент було тривожно», – розповідала виданню URA.RU місцева мешканка.
Попри заклик російської місцевої влади не публікувати фото та відео атак дронів, десятки жителів зеленоградських багатоповерхівок узяли до рук мобільні телефони й почали знімати те, що відбувається, – на один із записів потрапив момент, як система ППО збиває український дрон.
«Кільця Саурона»...на підвищеннях із побутового сміття
Неподалік Зеленограда проходить ЦКАД – Центральна кільцева автомобільна дорога російської столиці. Вона була побудована разом зі старою радянською «малою бетонкою» в 50-х–60-х роках минулого століття.
Ці дороги були споруджені в першу чергу для військових потреб – щоб забезпечити зв’язок між десятками зенітно-ракетних частин, споруджених у рамках будівництва так званого «Золотого кільця ППО» радянської столиці, а також забезпечити підвезення до них ракет.
«Кілець» ППО навколо Москви за часів СРСР було кілька. Перше розташовувалося у радіусі 75-90 км від центру міста. Друге, так зване «Московське мале оборонне кільце» – ближче, за 35–50 кілометрів.
Для захисту Москви від авіаударів у 1955 році був розроблений і поставлений на озброєння стаціонарний зенітно-ракетний комплекс С-25 «Беркут»:
Після перших атак українських дронів на Москву навесні 2023 року російська влада збудувала десятки нових позицій ППО – як у самій Москві (наприклад, на даху будівлі російського Міноборони на Фрунзенській набережній), так і навколо російської столиці.
Серед іншого ними захистили резиденцію очільника Росії Володимира Путіна в Ново-Огарьовому. Десятки «Панцирів» були встановлені на вершинах пагорбів, утворених законсервованими полігонами побутових відходів.
Однак, за 80 років, що минули з моменту будівництва радянських «кілець ППО», території в радіусі кількох десятків кілометрів від Москви були забудовані новими житловими районами.
У результаті при застосуванні ППО проти дронів розгінні блоки ракет «Панцир», що падають після пострілів, часто завдають навколишнім районам навіть більшої шкоди, ніж самі українські БПЛА. І на ці райони падають не тільки розгінні блоки.
Під час останньої атаки безпілотників на російську столицю, у Зеленограді було знайдено бойову частину нової ракети для «Панцирів», ТКБ-1055, що не розірвалася.
Там, де рельєф місцевості в Підмосков’ї не дозволяє встановити ППО на вершині пагорба або колишнього полігону побутових відходів (це дозволяє «Панцирю» раніше виявляти цілі), ракетні установки ставлять на спеціальних вежах.
Неподалік від однієї з таких веж нещодавно вчинив самогубство колишній губернатор Курської області і міністр транспорту Росії Роман Старовойт.
Радіо Свобода вже понад два роки веде інтерактивну мапу розташування нових систем ППО в Москві та Підмосков’ї.
За підрахунками журналістів, за цей час російські військові спорудили в столичному регіоні понад 50 позицій ЗРК.
Як показує аналіз супутникових знімків, цей процес продовжився і в 2025 році, причому позиції «Панцирів» все частіше будують поруч із «малою бетонкою» та її платним дублером ЦКАД.
Часто вежі для «Панцирів» ставлять поруч із колишніми позиціями радянських ЗРК С-25 або навіть на їхньому місці. Фактично в такий спосіб Міноборони РФ відтворює радянську систему ешелонованої протиповітряної оборони Москви, багато об’єктів якої з кінця 80-х років були покинуті.
Восени 2024 року Радіо Свобода також звертало увагу на те, що нові системи ППО знову будують навколо Москви «кільцями» – причому одне з цих кілець розташоване навіть ближче до російської столиці, ніж радянське «мале кільце ППО».
До сьогоднішнього дня Радіо Свобода було відомо про дві позиції «Панцирів», розташованих за радянськими лекалами поруч із ЦКАД і старою «малою бетонкою». Одна з них прикриває із півдня аеропорт «Домодедово» і її добре видно кожному, хто проїжджає по автомобільній дорозі.
Друга розташована на вершині рекультивованого полігону ТПВ «Часци» під Кубинкою.
OSINT-дослідник, який пише в соціальній мережі Х під ніком jembob, проаналізував супутникові знімки Sentinel і знайшов ще понад 15 позицій «Панцирів», побудованих зовсім нещодавно, влітку 2025 року, уздовж ЦКАД і «малої бетонки». Зокрема поруч із Зеленоградом, де робота «Панциря» потрапила на відео під час української атаки в ніч на 28 травня.
Деякі з цих «Панцирів», з огляду на їхнє місце розташування, покликані прикрити військові частини ППО С-300/С-400. Вони також побудовані на місці колишніх позицій старих радянських ЗРК С-25 «Беркут».
Розташування п’яти з новознайдених позицій ППО можна підтвердити за допомогою інших джерел – наприклад сервісу «Яндекс.Дзеркала», що публікує свіжі кадри з відеореєстраторів машин. 16 червня почалося будівництво вежі для «Панциря» просто всередині автомобільної розв’язки на ЦКАД у районі Гжелі.
Як випливає із супутникових знімків Sentinel, будівництво вежі закінчили не пізніше ніж 29 червня, щоправда самого «Панциря» на фотографії з «Яндекс.Дзеркал» від 3 липня ще не було:
Наступну побудовану зовсім недавно вежу для «Панциря» автомобілісти можуть побачити на цій же трасі за 8 кілометрів на північ. Її теж почали будувати в червні та закінчили не пізніше ніж 7 липня. Самого «Панциря» на вежі також поки що немає.
Ця позиція ППО розташована рівно посередині між двома колишніми радянськими базами, на яких були дислоковані ракетні комплекси С-25 «Беркут».
На півдні Московської області на фотографіях «Яндекс.Дзеркал» та супутникових знімках Sentinel можна знайти ще одну вежу для «Панциря». Вона також побудована прямо на ЦКАД і розташована за 8 кілометрів на захід від раніше знайденої позиції ППО на південь від аеропорту «Домодедово», на Московському малому кільці.
У цьому районі дві дороги – стара «бетонка» для обслуговування радянських баз протиракетної оборони і новий ЦКАД – трохи розходяться:
Четверта вежа для «Панциря», яку можна побачити як на супутникових фотографіях, так і на знімках «Яндекс.Дзеркал», була побудована в червні під містом Раменське, на південь від аеропорту «Жуковський», але не на ЦКАД, а на Новорязанському шосе.
Ця вежа розташована всього за 4,5 кілометра від «Панциря» на подіумі, знайденого в листопаді 2024 року OSINT-аналітиками завдяки кадрам відбиття чергової української атаки, що з’явилися у мережі.
Нарешті, ще одну вежу для «Панциря» можна побачити на супутниковому знімку та на «Яндекс.Дзеркалах» поруч з іншою колишньою позицією радянських ракет С-25 на південь від Подольська.
Кілька нових позицій ППО навколо Москви поки що можна знайти тільки на супутникових знімках Sentinel, на супутникові знімки високої роздільної здатності або «Яндекс.Дзеркала» вони потрапити ще не встигли.
Наприклад, одну з веж побудовали в червні 2025 року поруч зі стрілецьким полігоном Центрального науково-дослідного інституту точного машинобудування (ЦНДІточмаш), де ще з радянських часів випробовують снаряди для скорострільних авіаційних гармат, бронебійні підкаліберні снаряди, а також заряди до гранатометів.
Інша передбачувана позиція ППО теж була побудована зовсім недавно під Наро-Фомінськомна території колишнього радянського радіотехнічного центру, який спочатку обслуговував позиції ЗРК С-25, а потім – С-300/С-400.
Ці знахідки дають змогу з упевненістю говорити про те, що російські військові вирішили фактично відтворити радянське «мале кільце ППО» навколо Москви – яке за часів «холодної війни» так і не знайшло собі застосування.
Після розпаду СРСР виклики для російської армії змінилися: тепер ППО треба перехоплювати не крилаті ракети НАТО, а українські безпілотники, що низько летять.
Зібраний Радіо Свобода масив даних показує, що пріоритетними об’єктами для захисту від дронів стали:
- аеродроми, як цивільні, так і військові (наприклад, «Чкаловський»),
- бази потужніших систем ППО С-300/С-400 та інші військові об’єкти,
- а також елітні котеджні селища, де живуть російські чиновники найвищого рангу, аж до президента (кілька «Панцирів» на вежах ще в 2024 році встановили в районі резиденції Путіна на Валдаї).
Водночас, попри безпрецедентну насиченість московського регіону системами протиракетної оборони (часом на шкоду потребам на фронті та за рахунок «оголення» стратегічних об’єктів в інших регіонах), українські атаки на об’єкти в Підмосков’ї тривають.
І хоч пряма шкода від українських атак поки незрівнянно менша, ніж від атак російських «Шахедів» на Київ, все ж вони значно погіршують морально-психологічний стан жителів Москви та столичного регіону Росії.
Окремо слід зазначити, що кожен український удар по об’єктах у Підмосков’ї завдає Росії ще й економічних збитків – наприклад, призводячи до колапсу в аеропортах через скасування рейсів цивільної авіації.
Наприкінці червня 2025 року тогочасний міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що ЗСУ планують «у кілька разів» збільшити кількість ударів далекобійними дронами по території Росії. Для цього українське військове відомство нібито вже підписало контракти на виробництво та постачання «десятків тисяч» таких безпілотників.
